iSAQB CPSA-A AGENTA

Опис

Участь у курсі iSAQB® CPSA-A Architecture for Agentic Software Engineering Contexts (AGENTA) дає учасникам 20 балів за методологічну компетентність (MC) та 10 балів за технічну компетентність (TC) у межах 70 балів, необхідних для допуску до складання іспиту iSAQB CPSA-A в Brightest. Важливо пам’ятати, що в межах 70 балів, необхідних для складання іспиту iSAQB CPSA-A в Brightest, потрібно набрати щонайменше десять балів компетентності в кожній із таких областей: 

• Технічна компетентність (TC)
• Методологічна компетентність (MC)
• Комунікативна компетентність (CC)

Акредитований курс iSAQB® AGENTA - Architecture for Agentic Software Engineering Contexts (CPSA-A) базується на актуальній навчальній програмі iSAQB®:

Частина 1 - Вступ і основи

• Розуміння взаємозв’язків між штучним інтелектом, машинним навчанням, генеративним ШІ та великими мовними моделями
• Розрізнення програмування з підтримкою ШІ, програмування, розширеного за допомогою ШІ, та агентного програмування
• Розуміння оркестрації ШІ, агентних робочих процесів та агентної інженерії
• Розпізнавання відмінностей між агентною інженерією та vibe coding
• Розуміння можливостей і обмежень великих мовних моделей, зокрема галюцинацій, упередженості, обмежень актуальності знань і контексту
• Пояснення впливу prompt engineering і context engineering на якість результатів, згенерованих ШІ
• Розрізнення ШІ-асистентів і ШІ-агентів
• Розуміння агентних циклів, використання інструментів, управління станом, планування, субагентів і підходів human-in-the-loop
• Класифікація різних рівнів автономності в агентній інженерії
• Знання таких підходів, як Spec-Driven Development, рої агентів і розмовне програмування
• Визначення того, чи має завдання виконувати людина, традиційний програмний інструмент або ШІ-агент
• Розуміння того, як ШІ-асистенти й агенти можуть підтримувати діяльність у сфері архітектури програмного забезпечення, зберігаючи при цьому архітектурне судження людини

Частина 2 - Прийняття архітектурних рішень за підтримки ШІ

• Розуміння життєвого циклу архітектурних рішень і впливу на нього агентної інженерії
• Створення безперервних циклів зворотного зв’язку між архітектурою, розробкою, тестуванням та експлуатацією
• Використання ШІ для підтримки безперервного прийняття архітектурних рішень на основі доказів
• Уточнення цілей якості до рівня оцінюваних архітектурних драйверів і сценаріїв якості
• Виявлення конфліктів між цілями якості, обмеженнями та архітектурними намірами
• Виявлення структурних слабких місць, архітектурного дрейфу, технічного боргу та нової складності
• Поєднання усталених інструментів аналізу з архітектурними оглядами й оцінюванням за підтримки ШІ
• Використання ШІ для створення, уточнення та порівняння архітектурних альтернатив
• Оцінювання архітектурних варіантів з урахуванням драйверів, обмежень, принципів і наявних рішень
• Розгляд архітектурних рішень як перевірюваних гіпотез із чіткими припущеннями та критеріями валідації
• Проєктування легких експериментів, прототипів, симуляцій, spikes і паралельних порівнянь
• Розпізнавання обмежень і ризиків архітектурного аналізу за підтримки ШІ
• Визначення контрольних точок перевірки, guardrails і меж для архітектурних рішень із суттєвими наслідками
• Зміщення архітектурної роботи від приписування деталей реалізації до оркестрації цілей, обмежень і критеріїв приймання
• Розпізнавання та обмеження ризиків оркестрації, таких як неконтрольовані агенти, нескінченні цикли й каскадні помилки
• Урахування вартості та сталості під час проєктування агентних робочих процесів

Частина 3 - Надання архітектурних знань агентам

• Розуміння того, як інформація, доступна ШІ-агенту, впливає на якість і архітектурну узгодженість його результатів
• Розгляд надання архітектурних знань агентам як інженерного та проєктного завдання
• Визначення архітектурних рішень, обмежень, цілей якості, принципів, концепцій предметної області та меж системи, важливих для ШІ-агентів
• Проєктування точних, підтримуваних і ефективних представлень архітектурних знань, призначених для агентів
• Використання таких форматів, як Architecture Decision Records, архітектурні правила, контекстні файли, бази знань, індекси пошуку, diagrams-as-code і структуровані обмеження
• Вибір відповідних механізмів для надання архітектурних знань агентам у потрібний момент
• Оцінювання таких стратегій, як Retrieval-Augmented Generation і повторно використовувані навички агентів
• Розуміння архітектурних наслідків стандартизованих протоколів інтеграції агентів з інструментами, таких як Model Context Protocol
• Оцінювання того, чи є доступні агентам архітектурні знання достатніми та належним чином структурованими
• Балансування між повнотою архітектурного контексту та ризиком нерелевантної або суперечливої інформації
• Ітеративне вдосконалення надання знань шляхом спостереження й оцінювання поведінки агентів
• Розуміння того, що спільна документація не створює автоматично спільного розуміння

Частина 4 - Підтримання відповідності агентів архітектурним цілям

• Розуміння того, чому ШІ-агентам потрібні чіткі архітектурні засоби контролю й обмеження
• Розпізнавання того, як неконтрольована робота, створена ШІ, може призводити до неузгодженостей, технічного боргу й архітектурного дрейфу
• Розуміння того, чому лише архітектурних знань недостатньо для контролю поведінки агентів
• Проєктування превентивних і детективних засобів контролю, які утримують роботу, створену ШІ, у межах архітектурних обмежень
• Оцінювання компромісів між точністю та охопленням, а також швидкістю й глибиною аналізу
• Вибір відповідних механізмів забезпечення дотримання структурних правил і ширших характеристик якості
• Використання архітектурних тестів, статичного аналізу, лінтерів, правил залежностей, перевірок політик, контрольних етапів рев’ю, sandboxing і процесів затвердження
• Розміщення архітектурних засобів контролю у відповідних точках процесу розробки та постачання
• Створення безперервної архітектурної перевірки для кодових баз, що швидко розвиваються за підтримки ШІ
• Оцінювання придатності наявної кодової бази й технологічного стека для архітектурного контролю ШІ-агентів
• Поступове впровадження архітектурних засобів контролю в наявні системи
• Балансування зусиль, необхідних для створення засобів контролю, з ризиками роботи агентів без них
• Використання помилок у роботі, створеній ШІ, для поступового вдосконалення архітектурних засобів контролю
• Визначення того, які вдосконалення контролю можна автоматизувати, а де людське судження залишається необхідним

Частина 5 - Вилучення архітектурної інформації

• Розрізнення документації поточної архітектури (as-is) і цільової архітектури (to-be)
• Розрізнення архітектурної інформації, призначеної для людей, та інформації, призначеної для агентів
• Розуміння того, де ШІ може підтримувати архітектурну документацію, а де співпраця між людьми залишається необхідною
• Створення стислих і машиночитаних представлень для робочих процесів за підтримки ШІ
• Підтримання архітектурних рішень і документації протягом агентних циклів розробки
• Виявлення випадків, коли агентна розробка неявно змінює наявні архітектурні рішення або відхиляється від них
• Використання Architecture Decision Records для фіксації рішень, альтернатив, обґрунтувань і наслідків
• Використання ШІ для підготовки чернеток ADR на основі журналів контексту, результатів guardrails, розмов, електронних листів і записів зустрічей
• Створення контрольних точок із участю людини для збереження простежуваності та відповідальності
• Вилучення архітектурної інформації з вихідного коду, репозиторіїв, інтерфейсів, конфігурацій, тестів і дескрипторів розгортання
• Поєднання висновків, сформованих ШІ, зі статичним і динамічним аналізом
• Виявлення технологій, фреймворків, архітектурних шаблонів, шаблонів проєктування та потенційних бізнес-правил
• Виявлення прогалин, неузгодженостей і невизначеностей у відновленій архітектурній інформації
• Створення та підтримання архітектурних представлень на основі артефактів розробки
• Використання текстових форматів, таких як Mermaid і Structurizr, для живої документації під контролем версій
• Перевірка створеної документації на відповідність знанням розробників і фактичній поведінці системи

Частина 6 - Управління та контрольні точки якості для використання ШІ

• Розуміння питань авторського права та ліцензування програмного забезпечення під час використання коду й артефактів, створених ШІ
• Створення засобів контролю, які зменшують ризики, пов’язані з авторським правом, у розробці за підтримки ШІ
• Оцінювання обробки персональних і чутливих даних під час використання інструментів ШІ
• Розуміння ролей і відповідальності відповідно до вимог захисту даних
• Застосування основних ролей, логіки ризиків і поетапних вимог EU AI Act до типових сценаріїв використання інструментів ШІ
• Визначення ситуацій, коли потрібно залучати фахівців із захисту даних, інформаційної безпеки, юридичних питань та інших зацікавлених сторін
• Документування рішень, пов’язаних із ШІ, у формі, придатній для аудиту та прийняття рішень
• Забезпечення простежуваності та походження результатів, створених ШІ
• Використання структурованого журналювання, посилань на контекст, цитувань, версіонування, трасування та моніторингу
• Послідовне масштабування управління ШІ між командами та процесами розробки
• Порівняння моделей вартості ШІ на основі токенів і підписки
• Урахування vendor lock-in, гнучкості вибору провайдера та суверенітету даних під час вибору сервісів ШІ
• Використання guardrails, процесів затвердження та allowlists для інтеграцій агентів та інструментів
• Розуміння впливу розробки за підтримки ШІ та агентної розробки на довкілля
• Розробка стратегій сталого використання з урахуванням розміру моделі, проєктування робочого процесу та споживання ресурсів
• Визначення безпечних і сумісних із вимогами захисту даних правил вибору та використання інструментів ШІ
• Розуміння ризиків безпеки, таких як prompt injection, неправильне використання інструментів та атаки confused-deputy
• Застосування таких заходів, як принцип мінімальних привілеїв, облікові дані з обмеженою областю дії, явні затвердження та моніторинг
• Вибір відповідних стратегій sandboxing на основі контейнерів або віртуальних машин

Частина 7 - Еволюція дисципліни архітектури програмного забезпечення

• Збереження відповідальності та володіння кодом, створеним ШІ, і результатами інженерної роботи
• Розпізнавання та усунення ризику втрати інженерних навичок через надмірну залежність від ШІ
• Використання цілеспрямованої практики, людського мислення як основи та навчання за підтримки ШІ для збереження ключових навичок
• Застосування критичного мислення під час перевірки та валідації результатів, створених ШІ
• Розрізнення міркування за підтримки ШІ та делегованого прийняття рішень
• Визначення архітектурних видів діяльності, які повинні залишатися під відповідальністю людини
• Використання спільної термінології та словників предметної області для підвищення узгодженості рішень агентів
• Оцінювання того, чи справді команди покращують свої архітектурні компетенції, а не лише швидше створюють результати
• Впровадження розробки за підтримки ШІ через чіткі гіпотези, контрольовані експерименти та вимірювані результати
• Розуміння впровадження ШІ як безперервного процесу, що включає доступ, прийняття, підвищення компетентності, зміну робочих практик та організаційний розвиток
• Підтримка впровадження через навчання, експерименти, чітке розподілення відповідальності та психологічну безпеку
• Використання значущих показників, таких як lead time, change failure rate, метрики DORA та показники developer experience
• Застосування моделей співпраці, які поєднують людей і ШІ, зберігаючи ефективну комунікацію між членами команди
• Розуміння топологій агентів, таких як окремі агенти, субагенти та команди агентів
• Адаптація ролей, структур команд, інженерних практик та архітектурної відповідальності до розробки за підтримки ШІ
• Перехід від реалізації на рівні окремих рядків коду до ширшого архітектурного, продуктового й орієнтованого на результати мислення
• Розуміння того, як ШІ впливає на архітектуру програмного забезпечення, архітектуру рішень і корпоративну архітектуру