iSAQB CPSA-A COSMO

Опис

Участь у курсі iSAQB® CPSA-A «Спільне моделювання програмного забезпечення» (COSMO) дає учасникам 10 балів з методологічної компетентності (MC) та 20 балів з комунікативної компетентності (CC) у межах 70 балів, необхідних для допуску до іспиту iSAQB CPSA-A у Brightest. Важливо пам’ятати, що в межах 70 балів, необхідних для складання іспиту iSAQB CPSA-A у Brightest, потрібно набрати щонайменше десять балів компетентності в кожній із таких областей: 

• Технічна компетентність (TC)
• Методологічна компетентність (MC)
• Комунікативна компетентність (CC)

Акредитований тренінг iSAQB® COSMO - Спільне моделювання програмного забезпечення (CPSA-A) базується на актуальній навчальній програмі iSAQB®:

Частина 1 - Розробка програмного забезпечення як соціальна система

• Розуміти розробку програмного забезпечення та роботу над архітектурою як частину соціотехнічної системи
• Розуміти, як організаційні структури, люди, технічні системи та процеси впливають одне на одного
• Розпізнавати, як архітектурні рішення впливають на ширшу соціотехнічну систему
• Розуміти індивідуальні та спільні мотиви, що лежать в основі людської співпраці
• Визначати фактори, які сприяють або перешкоджають готовності людей до співпраці
• Розуміти важливість довіри, психологічної безпеки, прозорості та спільних цілей
• Розуміти, що співпрацю необхідно активно розвивати та постійно підтримувати
• Визначати відповідних учасників спільного моделювання, включаючи команди розробників, зацікавлені сторони, керівництво та користувачів
• Розуміти різні точки зору та інтереси, пов’язані з роботою над архітектурою
• Розуміти, що спільне моделювання виграє від різноманітності ролей і точок зору та не обмежується лише архітекторами програмного забезпечення

Частина 2 - Основи спільного моделювання

• Розпізнавати ситуації, у яких спільна робота над архітектурою може покращити співпрацю, прийняття рішень і якість архітектури
• Оцінювати, коли спільне моделювання є доречним для складних проблем, розподілених знань або координації між кількома зацікавленими сторонами
• Виявляти такі ознаки, як ізольовані сховища знань, непорозуміння, проблеми координації та вузькі місця в процесі прийняття рішень
• Набувати практичного досвіду спільного моделювання через участь у сесії моделювання
• Розуміти роль і обов’язки фасилітатора
• Готувати, проводити, супроводжувати та аналізувати сесію спільного моделювання
• Організовувати відповідне фізичне або віртуальне середовище, інструменти та розклад
• Керувати часом, збирати зворотний зв’язок і забезпечувати фіксацію результатів
• Документувати результати сесії та робити їх доступними для подальшої роботи
• Аналізувати власну роботу та визначати можливості для покращення майбутніх сесій
• Інтегрувати спільне моделювання у власний набір професійних інструментів

Частина 3 - Розширене спільне моделювання

• Вибирати відповідні аналогові та цифрові інструменти для сесій спільного моделювання
• Ефективно використовувати дошки, маркери, папір, стікери, цифрові дошки та шаблони спільноти
• Оцінювати переваги, обмеження та типові сфери застосування різних інструментів моделювання
• Визначати навички, обов’язки та учасників, необхідних для спільної сесії
• Розрізняти фасилітацію сесії та участь у прийнятті архітектурних або проєктних рішень
• Оцінювати наслідки одночасного виконання ролей фасилітатора та активного проєктувальника
• Фіксувати інформацію за допомогою активного слухання, запитань і візуалізації
• Перетворювати обговорення на моделі, які група може спільно розуміти та розвивати
• Використовувати візуалізацію для залучення менш досвідчених учасників і формування спільного розуміння
• Порівнювати переваги та обмеження очних і дистанційних сесій
• Вибирати відповідний формат сесії з урахуванням динаміки групи, потреб у взаємодії та організаційного контексту
• Розуміти важливість спільної термінології та цілеспрямовано сформованої спільної мови
• Розпізнавати відсутність спільної мови та постійно уточнювати термінологію

Частина 4 - Успішне застосування спільного моделювання

• Розуміти, як організаційна культура та обмеження впливають на спільну роботу над архітектурою
• Визначати умови, які сприяють або перешкоджають ефективній співпраці
• Оцінювати та зміцнювати підтримку зацікавлених сторін щодо спільної роботи над архітектурою
• Оцінювати вплив спільних сесій на наявні плани, проєкти та ініціативи з розробки
• Розуміти, як вибір часу, обсягу та учасників впливає на динаміку й результати сесії
• Оцінювати початковий стан соціотехнічної системи з погляду людей, організації, співпраці та обмежень
• Визначати відповідні джерела знань, інтереси, точки зору та прогалини в знаннях
• Готувати та візуалізувати початкову ситуацію і перевіряти її разом з учасниками
• Перетворювати спонтанні обговорення архітектури на структуровані сесії спільного моделювання
• Уточнювати цілі, запитання, доступний час, склад учасників та очікувані результати
• Використовувати прості методи фасилітації та постановки запитань для структурування незапланованих обговорень
• Розпізнавати поведінкові моделі та культурні особливості, які сприяють або перешкоджають співпраці
• Виявляти дисбаланс влади, домінуючих учасників, незгодні думки та інші потенційні перешкоди
• Розуміти, як перерви, рівень енергії, ритм сесії, робоче середовище та неформальна взаємодія впливають на співпрацю
• Розглядати інклюзивність і різноманітність як фактори успіху спільної роботи над архітектурою
• Розробляти спільні формати, які надають різним точкам зору рівні можливості для участі

Частина 5 - Створення впливу в ролі фасилітатора

• Застосовувати основні техніки фасилітації під час розробки спільних воркшопів
• Чітко спілкуватися та активно слухати
• Створювати психологічно безпечне середовище для спільної роботи
• Розуміти лінійні, інтерактивні та транзакційні моделі комунікації
• Співвідносити різні форми комунікації із зустрічами, проєктними воркшопами та парним програмуванням
• Зберігати нейтральну позицію під час фасилітації спільних сесій
• Розуміти, як конфлікти інтересів можуть знижувати ефективність фасилітатора
• Вибирати навички фасилітації, відповідні до різних спільних практик
• Розглядати незгоду як нормальну частину спільної роботи над архітектурою
• Робити різні припущення та ментальні моделі видимими
• Спрямовувати групи до спільного розуміння проєктного завдання
• Підтримувати відповідальність учасників і досягнення консенсусу, не ігноруючи й не вирішуючи передчасно технічні розбіжності

Частина 6 - Огляд спільних технік

• Розуміти підходи спільного моделювання для дослідження та вивчення предметної області
• Знати спільні техніки для проєктування програмного забезпечення та уточнення вимог
• Застосовувати спільні підходи до організаційних і стратегічних питань
• Вибирати відповідні техніки для різних сценаріїв архітектури та моделювання
• Готувати, проводити та супроводжувати спільні практики, розглянуті під час тренінгу
• Вибирати спільні формати з урахуванням конкретної ситуації та організаційного контексту
• Розуміти характеристики та фактори успіху різних методів спільної роботи
• За потреби поєднувати техніки спільного моделювання
• Адаптувати спільні підходи до умов та очікувань організації
• Оцінювати вимоги кожного підходу до фасилітатора, місця проведення, робочого середовища та групи учасників